Гінекомастія Рівне – чоловіча патологія, пов’язана зі збільшенням розміру грудних залоз. Дане захворювання може бути небезпечним, так як при відсутності належного лікування розвивається рак грудей. Це патологія молочних залоз у чоловіків, що виявляється одно- або двостороннім збільшенням їх розміру за рахунок гіпертрофії залозистої або жирової тканини.
Гінекомастія проявляється ущільненням і збільшенням грудної залози, відчуттям важкості, хворобливими відчуттями при пальпації. Може регресувати самостійно. При неефективності консервативної терапії показано оперативне лікування, т. до. тривале існування гінекомастії представляє ризик в розвитку злоякісної пухлини молочної залози.
Гінекомастія досить поширена патологія, її частота тієї, що зустрічається у чоловічого населення у віці від 14 до 60-65 років в середньому може досягати 50-60
Встановлення видів для лікування гінекомастії.
Розрізняють патологічну гінекомастію, що виникає несподівано і що говорить про порушення в організмі, і природжену, проявляючу себе в дитячому віці, підлітковому періоді і старечості.
Треба уміти відрізняти цю патологію від простого ожиріння, коли збільшення об’ємів грудей відбувається із-за ущільнення жирових тканин.
Істинна патологічна гінекомастія у чоловіків може викликатися наступними групами причин :
Порушенням співвідношення тестостерона і естрогену в організмі чоловіка. Цей стан може спостерігатися при гормонально-активних пухлинах гіпофіза, яєчок, надниркових залоз, шлунку, підшлункової залози, легенів, первинному і віковому гіпогонадизмі (недостатньому функціонуванні статевих залоз), аденомі передміхурової залози, запальних процесах в яєчках, аддісоновій хворобі і т. д.
Гиперпролактинемий – підвищенням секреції пролактіну при пухлинах гіпофіза, гипотериозе.
Захворюваннями, що супроводжуються порушенням обмінних процесів – при дифузному токсичному зобі, цукровому діабеті, ожирінні, туберкульозі легких та ін.
Захворюваннями неендокринної природи – при інтоксикаціях, цирозі печінки, ниркової або серцево-судинної недостатності, Віл-інфекції, травмах грудної клітки, герпетичній поразці грудної клітки, нормалізації живлення після виснаження та ін.
Прийомом препаратів, що діють на рецептори тканин молочних залоз, що підвищують продукцію естрогену або пролактіну, блокуючих рецептори гонадотропинов, що роблять токсичний вплив на яєчка і т. д. (кортикостероїди, анаболічні стероїди, циметидин, спиронолактон, изониазид, метронидазол, ранитидин, каптоприл, эналаприл, резерпін, метилдофа, ніфедипін, амиодарон, Верапаміл, дигітоксин, теофілін, антидепресанти, Діазепам, креми зі змістом естрогену і мн. ін.
Вживання наркотиків (героиномания, вживання марихуани) і звичайно ж алкоголізм
Гінекомастія РІвне. Як вона розвивається?
Перебіг гінекомастії виділяються у три стадії:
Гінекомастія що розвивається (проліферуюча) – початкові зміни, перші 4 місяці, коли можливий зворотний розвиток гінекомастії при відповідному медикаментозному лікуванні.
Проміжна гінекомастія – характеризується дозріванням залізистої тканини; протікає від 4 місяців до року.
Фіброзна гінекомастія – відзначається поява в грудній залозі сполучної і жирової тканин; регресія патологічного процесу практично неможлива.
Гінекомастія. Симптоми та діагностика
При виникненні такої патології як гінекомастія можна спостерігати візуальне збільшення грудей за рахунок підвищення об’єму грудних залоз. Це супроводжується хворобливими відчуттями під час пальпації, тяжкістю в грудній області, підвищеній чутливістю сосків, а в деяких випадках і виділенням з них рідини.
Звернення до лікаря розпочнеться з первинного огляду пацієнта і перевірки методом пальпації грудних залоз на їх збільшення і яєчок на можливість пухлини. Потім треба буде узяти аналіз крові на гормони і пункцію на біопсію, провести УЗИ грудних залоз (при необхідності ще і яєчок), зробити томографію мозку і надниркових залоз та томографію
Методи лікування гінекомастії
Перед усуненням патології і вибором методу лікування гінекомастії необхідно виключити першопричину її виникнення і тільки потім братися за усунення гінекомастії. Оскільки існує вірогідність самостійної ліквідації захворювання, лікар може прийняти рішення призначити період спостереження за його розвитком.
Якщо регресії не відбувається, призначається гормональна терапія, що підвищує кількість тестостерона і блокуюча вироблення естрогену.
Якщо велика вірогідність розвитку злоякісної пухлини, віддається перевага хірургічному лікуванню гінекомастії.