Запальні захворювання

Пластична хірургія у Львові
+38 (067) 724-11-25
YouTube
Instagram

Запальні захворювання.

Бактеріальний вагіноз

Запальні процеси статевої системи жінки дошкуляють на різних стадія і переважно є неуникними в процесі життя. Важливим є розуміння патології, дисципліна у контролі та зверненні до лікаря. Зазвичай більшість запалних ьпроцесів підлягають локалізації та нетривалому лікуванню. У деяких випадках необхідне перебування в стаціонарі та спостереження лікарем протягм процесу лікування. Миш в окремих і відверто кажучи запущених випадках необхідне звернення до лікаря аждо проведення операцій та інтимної пластики.

Строго кажучи, бактеріальний вагіноз – БВ (застаріла назва – гарднерельоз) не є захворюванням, що передаються статевим шляхом. Це – дисбіоз вагінального біотопу (простіше кажучи – дисбактеріоз). У нормі мікрофлора піхви представлена, в основному, лактобациллами, паличками Додерлейна, які створюють несприятливі умови для розмноження патогенних мікроорганізмів. При БВ кількість лактобацил різко зменшується, їх заміщають анаеробні (організми, що розвиваються в збідненої киснем середовищі) мікроорганізми: гарднерели, мобілункус, бактероїди, пептострептококки, фузобактерии, вейлонелли і ін. Гарднерели, рясно покривають поверхню епітеліальний клітин, є досить надійним діагностичним ознакою класичного БВ. Однак в сумнівних випадках зростає роль допоміжних мікроскопічних ознак БВ – наприклад, присутність мікроорганізмів мобілункус і лептотріксом.

Хламідіоз. Знати ворога в лице.

Хламідії мають вигляд дрібних грамнегативних коків. Це внутрішньоклітинні паразити з унікальним циклом розвитку, що включають дві різні за будовою і біологічними властивостями форми існування, які позначені як елементарні і ретикулярні тільця. Особливістю хлсмідій є те, що вони розвиваються тільки в епітелії особливого типу, т.зв. призматичним, тому уражаються органи, покриті цим епітелієм. Chlamidia pneumonia і Chlamidia psittaci, вражаючи епітелій дихальних шляхів, перш за все бронхів, викликають хронічні, рідше гострі, бронхіти і пневмонії ( “запалення легенів”). Chlamidia trachomatis ж, пошкоджуючи слизову оболонку уретри, каналу шийки матки, маткових труб призводить не тільки до гострих запальних процесів, але і до хронізації з подальшими ускладненнями, найбільш грізним з яких є безпліддя.

Звертайтесь на профільні консультації до Клініка пластичної хірургії у Львові

Підступність хламідійної інфекції полягає в тому, що у 3 з 4 жінок вона протікає стерто або зовсім непомітно. Удвічі це небезпечно тим, що при вагітності хламідії пошкоджують багато систем формується плоду, а при інфікуванні під час пологів різко підвищують загрозу пневмонії і коньюнктивита у новонароджених.

Chlamydia trachomatis відноситься до безумовно патогенних для людини мікроорганізмів, а урогенітальний хламідіоз – до найбільш поширених захворювань, що передаються статевим шляхом. Реєстрація хламідіозу в Росії почалася з 1994 р, і офіційні статистичні дані свідчать про щорічне подвоєння числа випадків вперше встановленого діагнозу хламідійної інфекції.

Поразки сечостатевої сфери у людини викликають так звані урогенітальні серотипи хламідій (D-K). Існують ще три L серотипу (I, II і III), які є збудниками венеричною лімфогранульома. Урогенітальний хламідіоз не має специфічних клінічних проявів і патогномонічних симптомів, зазвичай протікає торпидно, мало- або безсимптомно. Початковим вогнищем інфекції найчастіше є слизова уретри у чоловіків і каналу шийки матки у жінок. Крім того, С. trachomatis може вражати й інші слизові, покриті циліндричним епітелієм (пряма кишка, кон’юнктива ока і глотка). При хвороби Рейтера С. trachomatis можуть обнаружіватся в синовіальній рідині.

Із захворювань, які хламідії здатні викликати у чоловіків, найчастіше зустрічається уретрит і його ускладнення: епідидиміт, простатит, рідше – проктит. У жінок С. trachomatis найчастіше є причиною розвитку цервицита, його ускладненнями є сальпінгіт, сальпінгоофорит, а також перигепатит, періаппендіціт, пельвіоперитоніт. Для жінок хламідійна інфекція становить найбільшу загрозу через слабо вираженою симптоматики і пов’язаними з цим пізньої діагностикою та несвоєчасним призначенням лікування. Вважається, що у 2/3 жінок суб’єктивних симптомів захворювання може взагалі не бути. С. trachomatis є однією з основних причин розвитку вторинного безпліддя у жінок. Показано, що виділяється хламідіями при хронічному перебігу захворювання білок теплового шоку, подібний за своїм амінокислотним складом з людським, здатний викликати аутоімунні процеси в області органів малого тазу і розвиток безпліддя. Крім того, С. trachomatis може привести до появи антиспермальних антитіл, що є ще однією причиною безпліддя.

Слід мати на увазі, що у новонароджених від матерів, хворих на урогенітальний хламідіоз, може розвиватися хламідійний кон’юнктивіт, уретрит, вульвовагініт, артрит і поразки інших органів. Для хламидийного процесу, на відміну від гонорейного, характерні більш тривалий інкубаційний період (10-14 днів), наявність слизових або слизово-гнійних виділень з уретри і цервікального каналу, а також фолікулярні освіти на шийці матки (фолікулярний цервіцит).

У зв’язку з відсутністю в даний час загальноприйнятою клінічної класифікації захворювання за доцільне користуватися на практиці при постановці діагнозу наступній термінологією: свіжий (неускладнений хпамідіоз нижніх відділів сечостатевого тракту) і хронічний (длітельнот

Чи була корисною ця інформація?

Клікніть на зірочку щоб проголосувати!

Середня оцінка / 5. Кількість голосів:

No votes so far! Be the first to rate this post.